Що таке паліативна допомога?
Паліативна допомога — це додатковий рівень медичної допомоги, що має полегшувати страждання та важкі симптоми у людей із серйозними хворобами, покращити якість життя як пацієнта, так і сім’ї, рідних та близьких.
Паліативна допомога — це комплекс заходів спрямованих на покращення якості життя пацієнта з захворюваннями, що обмежують життя, або з захворюваннями, що загрожують життю, відповідно до критеріїв визначення пацієнта, що потребує паліативної допомоги, шляхом запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань і допомоги членам його сім’ї, іншим особам, що здійснюють за ним догляд (офіційне визначення із Порядку надання паліативної допомоги)
Для кого наш сайт?
Сайт “Паліативна допомога в Україні” (palliative.in.ua) допоможе керівникам закладів охорони здоров’я, окремих підрозділів, дізнатися як належним чином організувати надання паліативної допомоги. Тут зібрані головні нормативні документи, що регулюють цю сферу, пояснення та практичні поради.
З чого почати?
Тут можете почитати про базові поняття паліативної допомоги та особливості паліативного підходу.
Паліативна допомога під час війни
За посиланням нижче розміщено перелік закладів, що надають паліативну допомогу під час війни, а також релевантні до теперішньої ситуації матеріали, що можуть. Якщо вашого закладу немає у переліку, напишіть нам.
Поширені питання та відповіді
Наскільки поширеною є потреба в паліативній допомозі?
За оцінками Українського центру суспільних даних, понад 320 тисяч дорослих та дітей можуть потребувати паліативної допомоги. Детальніше — див. інтерактивну візуалізацію.
Під час війни та бойових дій потреба у паліативній допомозі може суттєво зрости (потрібно бути готовим надавати паліативну допомогу при важких травмах, політравмах). Може суттєво зрости потреба в ефективному знеболенні. Відповідно до рекомендацій Європейської асоціації паліативної допомоги, приблизно 60% пацієнтів потребують мобільної (виїзної) паліативної допомоги, 40% — стаціонарної.
Чи фінансує держава паліативну допомогу?
Так, держава фінансує паліативну допомогу. На первинному рівні фінансування відбувається в рамках капітаційної ставки за одного пацієнта. На вторинному рівні існують два пакети послуг в рамках програми медичних гарантій: “Стаціонарна паліативна допомога дорослим та дітям” і “Мобільна паліативна допомога дорослим та дітям”. Для того, щоб заклад був законтрактований для отримання фінансування, потрібно відповідати мінімальним вимогам (лінк).
Які медичні заклади мають право надавати паліативну допомогу в Україні?
Паліативну допомогу можуть надавати заклади первинного, вторинного та третинного рівня медичної допомоги, їх підрозділи, та ФОП. Серед установ, закладів, та служб, що надають паліативну допомогу, можуть бути:
- Лікарні «Хоспіс»
- Відділення паліативної допомоги (в структурі ЗОЗ, для надання стаціонарної та амбулаторної спеціалізованої паліативної допомоги)
- Центри медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям
- Відділи мобільної паліативної допомоги (як окрема юридична особа або як структурний підрозділ)
- Відділи мобільної респіраторної підтримки
- Кабінети лікування хронічного болю
Надавати паліативну допомогу можуть і ФОП (фізичні особи-підприємці).
Що входить в паліативну допомогу, яку надають медичні заклади?
Основними складовими паліативної допомоги є медична (симптоматична терапія, попередження та лікування хронічного больового синдрому, медикаментозна терапія, надання ефективного знеболення), соціальна (в тому числі надання соціальної послуги паліативного догляду), духовна і психологічна підтримка Пацієнта та його сім’ї, інших осіб, що здійснюють догляд за Пацієнтом.
Який медичний персонал може надавати паліативну допомогу?
Всі лікарі та медсестри мають володіти навичками оцінки стану пацієнта, який потребує та отримує паліативну допомогу, а також вірно оцінювати хронічний біль, призначати відповідні схеми знеболення, вміти опікуватися важкохворими пацієнтами та надавати належний догляд.
Загальна паліативна допомога надається в тому числі силами лікарів та медичних сестер загальної практики — сімейної медицини. Так, відповідно до Порядку надання первинної медичної допомоги, сімейний лікар має надавати окремі послуги паліативної допомоги пацієнтам усіх вікових категорій, що включає:
- регулярну оцінку стану важкохворого пацієнта та його потреб;
- оцінку ступеня болю та лікування больового синдрому;
- призначення наркотичних засобів та психотропних речовин відповідно до законодавства, включаючи оформлення рецептів для лікування больового синдрому;
- призначення лікування для подолання супутніх симптомів (закрепи, нудота, задуха тощо);
- консультування та навчання осіб, які здійснюють догляд за пацієнтом;
- координацію із забезпечення медичних, психологічних тощо потреб пацієнта.
Спеціалізована паліативна допомога надається силами спеціалізованих служб паліативної допомоги — стаціонарних чи мобільних. Служби створюються закладами охорони здоров’я, які надають вторинну або третинну медичну допомогу будь-якої форми власності, в тому числі ФОП.
Де навчати персонал паліативній допомозі?
На цей час в Україні існує декілька навчальних центрів, де можна пройти підвищення кваліфікації у сфері паліативної допомоги. Детальніше — див. ___ лінк.
На жаль, в Україні не існує офіційних спеціалізацій “Лікар паліативної допомоги” або “Медсестра паліативної допомоги”. Дуже важливо їх запровадити та включити в навчальні програми вищих медичних навчальних закладів.
