Втрати – нерадісні, небажані, але неминучі супутники нашого життя. Кожен з нас рано чи пізно пізнає гіркоту втрати і біль розлуки. Список тем, які охоплює психологічна робота з втратою, великий: втрата близької людини (смерть, розлучення, розставання, розрив стосунків); втрата себе; втрата почуття безпеки (раптові і вимушені зміни, переїзди, розлучення, зради, потрапляння в зону військових дій, стихійні лиха); втрата майбутнього (втрата близької людини, термінальні діагнози). Втрата, яка перепрожита, практично завжди залишає нас сильнішими, ніж ми були до цього. Вона стає нехай і сумним, але досвідом, на який ми можемо спиратися і через який ми ростемо. І навіть якщо втрата непоправна і незворотна, є дорогоцінні спогади, є вдячність і пам’ять. Попрощатися з чимось або кимось – не означає забути, це означає прийняти незворотність того, що сталося і отримати досвід, для того щоб жити далі.
Лектор: Олена Рибалко, психолог, член Міжнародної асоціації психологів по роботі з горем та важкою втратою.
