Втрачаючи дорогу нам людину, ми переживаємо страх втратити згадки про коханих. Під час переживання горя, люди намагаються зберегти речі померлого, або недоторканість кімнати, де жила людина, яка померла. Така поведінка є абсолютно нормальною, адже з прийняттям горя, поступово приходить і усвідомлення необхідності рухатися далі, звільнити шухляди, але берегти пам’ять в серці. Якщо ж процес емоційного прийняття втрати затягується, людна, яка переживає горе може “застрягнути” у ньому, продовжуючи створювати “культ померлого”.
Як прийняти горе, при цьому зберегти пам’ять про дорогу людину, знайти ресурси рухатися далі – поговоримо з практичним психологом, членом Міжнародної асоціації психологів по роботі з горем та тяжкою втратою, Людмилою Світличною
